Мета: познайомитися з казкою, порівняти живого і штучного солов’я, відпрацьовувати в учнів навички виразного читання та переказу казки; розвивати пам'ять, образне мислення; формувати уявлення про справжню красу; виховувати любов до природи.
Обладнання: портрет Г. К.Андерсена, казка «Соловей», збірки казок письменника, буклет «Птахи», запис співу солов’я, запис уривка з «Лускунчика» П.І.Чайковського.
Тип уроку: комбінований.
Епіграф:
І. Актуалізація опорних вмінь та навичок учнів.
– Віталій Біанкі, російський письменник, автор творів для дітей на науково-природничі теми сказав: «Рослини і тварини, ліси, гори і моря, вітри, дощі, зорі - увесь світ навколо нас говорить з нами всіма своїми голосами.Але ми його не чуємо. Тільки малі діти розмовляють з ним своєю мовою, і незрозумілий лепет їх сам звучить для нас як дзюрчання струмка, шелест лісу, перекличка птахів. Дітьми ми довго вчимося мови дорослих. А коли нарешті навчаємося висловлювати свої думки словами, вже не можемо розповісти, про що ми розмовляли з квітами, птахами, хмарами: забули».
Сьогодні ми спробуємо поспілкуватись з чарівним птахом, героєм твору Ганса Крістіана Андерсена.
А мені, можливо, вдасться повернутись у дитинство, щоб згадати, про що розмовляють діти з природою. Отже, вперед.
1. Робота з кросвордом.
![]()
– Розгадайте кросворд. Якщо ви правильно назвете слова по горизонталі, то по вертикалі зможете прочитати назву казки, яку будемо вивчати на уроці.
1. Казка про дівчинку, що була морською красунею. (Русалонька).
2. Предмет, який підклали принцесі під перини. (Горошина).
3. Речовина, з якої був зроблений солдатик. (Олово).
4. Професія у театрі, яку дуже хотів обрати Г.Х.Андерсен. (Актор)
5. Ліричний жанр, за який перепадало юнакові від директора гімназії. (Вірш).
6. Ім’я подруги Кая. (Герда).
7. Розміри дівчинки, що стали основою її імені. (Дюйм).
II. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку.
– Молодці! Із завданням справились добре. Сьогодні ми дійсно познайомитися з казкою Андерсена “Соловей”, поповнимо свій словниковий запас, матимемо змогу порівняти живого і штучного солов’я, спробуємо визначити, що хотів донести до читача Андерсен своїм твором, яким чином він розв’язав конфлікт між справжньою красою та штучною. Ганс Крістіан Андерсен дуже любив природу і дітей. Адже саме вони діють у його казках. Цього разу героєм його твору стала маленька, але дуже співуча пташка – соловей (запис у зошит теми уроку).
Перед роботою над змістом казки звернемось до опису пташки, відомостей про неї з міфології різних країн. Вдома наші «орнітологи» знайшли та підготували повідомлення і легенди про солов’я.
1. Повідомлення учнів.
– Згідно з російськими легендами, поширеними на Смоленщині, на солов`я перетворився чоловік, який відмовився дати склянку води своїй хворій матері і вона його за це прокляла. На Тульщині білий соловей вважався провідником інших солов`їв. Мисливці прагнули заполучити такого птаха, вважаючи, що він забезпечить їм успіх на полюванні.
- За народними уявленнями стародавніх греків вживання в їжу м’яса солов’я може позбавити людину сну.
- Популярним персонажем східнослов’янської міфології і билинного епосу був Соловей – розбійник, який перемагав ворогів своїм страшним свистом.
– На Волині було поширене вірування про те, що солов`ї починають вперше співати опівночі на Пасху, коли починається всенощна служба в церкві.
– Прекрасний спів солов`я не залишає байдужим нікого. Вважають, що співає він уночі, насправді ж соловейко співає і вночі, і вдень, просто вдень ми не можемо почути його через шум та спів інших птахів. Оскільки соловей – це перелітний птах, тому він співає лише з квітня по червень, саме в той час, коли самиця насиджує яйця. Співають лише солов’ї-самці. У співі він виражає свої почуття до самки, оберігає її, коли вона сидить на гнізді. Співає соловейко лише до появи пташенят, а з часом припиняє, щоб не привертати увагу хижаків. Незважаючи на чудовий спів, солов’ї за своїм забарвленням не впадають у вічі, їх пір’я коричнево-червоне, а черевце – сіро-біле. Гніздяться вони на деревах, але саме гніздо не дуже міцне. Іноді воно може бути прямо на землі або на дуже великій висоті. Як правило, в гнізді самиця відкладає від 4 до 6 яєць, які мають характерне забарвлення – оливкове, темно-оливкове, зеленувате або ж блакитнувате з плямами. Соловейко – птах особливий. Більше за все він полюбляє південні країни та країни в зоні континентального клімату. Наприклад, солов’я європейського можна зустріти практично в кожній європейській країні, окрім Англії, Ірландії, Уельсу та Шотландії (багато хто вважає, що це через вологість клімату на острові).
Восени, коли дні стають вже короткими, солов’ї відлітають на захід Африки, де зимують, харчуються павуками, комахами, червами, ягодами, але не співають. На батьківщині ці птахи з’являються десь на початку травня. Ще однією особливістю у них вважається своєрідна школа. Кожен молодий соловейко навчається співу у старших, наслідуючи їх. Тому, якщо ви помітили, що біля вашого дому співає тільки один птах, будьте уважнішими: можливо, це вже цілий квартет. Співають солов’ї теж дивно: сидять на гілці невисоко від землі, опускають крила і горбляться, постійно оглядаючись навколо, адже вони дуже потайливі істоти. Але якщо спів соловейка інтенсивний та самовідданий, то до нього можна навіть приблизитися впритул.
– А ви бачили солов’я? Сірі, білі, голубі, кольорові пір’їнки – маленька птаха майже непомітна. Але спів зачаровує. (Демонструються малюнки солов’я)
III. Опрацювання матеріалу уроку.
1. Слово вчителя. Погодьтеся, в усіх цих міфах є щось таємниче, те, що робить легенди казковими. Саме солов’ю присвячують чимало дифірамбів поети та письменники.
Колись у дитинстві малий Ганс запитав у тата, що таке казка. У відповідь почув: «Якщо справжня казка, то в ній прекрасно узгоджуються справжнє життя і те, до чого ми прагнемо». Такими й були твори Андерсена.
Коли Г.К.Андерсен писав твір «Соловей», перед ним стояв образ коханої жінки Йонні Лінд, шведської співачки, яку називали «шведським соловейком».
Отже, давайте звернемося до цієї казки, де розповідається про силу великого і справжнього мистецтва, спробуємо вияснити, чи всяка краса приносить радість і задоволення.
2. Читання казки Г. К. Андерсена «Соловей» учителем та підготовленими учнями (звучить запис уривка з «Лускунчика» П.І.Чайковського).
3. Словникова робота: пояснення нових слів з тексту.
Арія – це розвинута, закінчена вокальна п’єса для голосу – соло з оркестровим супроводом. У первісному значенні термін “арія” означав пісню (являє собою частину оперної дії).
Імператор – титул деяких монархів, що означає більш високий ранг порівняно з королем, царем.
Камергер – придворний чин і придворне звання старшого рангу.
Капельмейстер – керівник вокальної капели або оркестру, диригент.
Орнітолог - це біолог, що вивчає птахів. Він спостерігає за їх поведінкою в умовах живої природи, мегаполісу і в неволі. Відстежує сезонні міграції. Займається науково-дослідною роботою.
4. Бесіда (за змістом).
– Де відбуваються події казки?
– Опишіть палац імператора? Зачитайте уривок.
– Кого зачарувала своїм співом «маленька сіра пташка»? Доведіть, що спів солов’я був дійсно красивим. (Учні зачитують слова рибалки, кухарочки, мандрівників про спів солов’я).
– А як імператор довідався про солов’я? Як цей випадок характеризує імператора?
– Перекажіть, як за наказом імператора знайшли птаха.
– Якими автор показав придворних? Чому вони вихваляли спів, якого ніколи не чули? (Підлабузник. Вихваляли те, що похвалив імператор).
– Зачитайте опис солов’я. Чи таким його уявляли придворні? А яким?
– Намалюйте словесний портрет птаха.
– Давайте запишемо у зашити, яким був соловей (учні заповнюють першу колонку таблиці)
– Чи сподобався спів солов’я імператору з казки Андерсена?Аргументуйте.
– Як ви гадаєте, чому соловей відмовився від нагороди імператора?
– Як поставилися люди до солов’я? Чи відчув він себе щасливим у палаці? Чому?
– Що було у пакунку, який отримав імператор?.
– Давайте порівняємо пташок. Знайдемо ті слова, які характеризують штучного птаха (Учні у зошитах заповнюють другу частину таблиці)
– Чому соловей полетів з палацу?
– Поясніть успіх штучної пташки.
– Чому справжній і штучний соловей не змогли співати разом?
– Що врятувало імператора від Смерті?
– Правильно – спів солов’я. (Звучить запис співу солов’я).
5. Слово вчителя. Чарівним солов’їним співом людина захоплюється вже багато віків. Та не всі солов’ї однаково талановиті. Більшість співає посередньо, «стандартну» пісню, що складається з 4 – 5 колін. Вона швидко надокучає. Однак є й інша категорія цих птахів. Це – співаки – «композитори», їх пісня складається з 10 – 12 колін. Причому спів збагачується перестановкою за власним «розсудом» співака колін під час чергового виконання. Іноді кількість колін у пісні досягає 14 -15. То вже справжня симфонія звуків.
– Як ви гадаєте, у казці Г.К.Андерсена був просто соловей чи соловей –«композитор»? Чому?
– Чому саме спів живого, а не штучного солов’я врятував правителя?
6. Робота з літературознавчими термінами: тема, ідея художнього твору
Тема – те, про що оповідає автор; елемент змісту, відповідь на питання, про що цей твір.
Ідея – узагальнююча, центральна думка твору,його сенс; те, що хотів сказати автор.
8. Розгадайте «плутанку».
- Чи згодні ви з тим, що ці слова містять головну думку казки?
Не – зо – що – то – щить– все– те – бли – ло
Відповідь: Не все те золото, що блищить.
IV. Оцінювання.
V. Підсумок уроку.
– Отже, справжнє мистецтво має бути вільне, воно говорить правду рибалці, дівчинці і імператору. Це дуже мудра казка, бо вона нагадує, що не можна плутати зовнішню досконалість iз живим мистецтвом. Тому, що навіть найкрасивіша іграшка лишається тільки забавкою.
– Як ви гадаєте, казка Андерсена «Соловей» про справжню красу та штучну красивість чи милосердя і вдячність?
– Чому навчає казка?
VІ. Домашнє завдання:
1. Прочитати казку Г. К. Андерсена «Соловей».
2. Дібрати прислів’я про солов’я (за вибором).
3. Намалювати ілюстрації до казки (за вибором).
Обладнання: портрет Г. К.Андерсена, казка «Соловей», збірки казок письменника, буклет «Птахи», запис співу солов’я, запис уривка з «Лускунчика» П.І.Чайковського.
Тип уроку: комбінований.
Епіграф:
Життя коротке, мистецтво вічне. О.УайльдХід уроку
І. Актуалізація опорних вмінь та навичок учнів.
– Віталій Біанкі, російський письменник, автор творів для дітей на науково-природничі теми сказав: «Рослини і тварини, ліси, гори і моря, вітри, дощі, зорі - увесь світ навколо нас говорить з нами всіма своїми голосами.Але ми його не чуємо. Тільки малі діти розмовляють з ним своєю мовою, і незрозумілий лепет їх сам звучить для нас як дзюрчання струмка, шелест лісу, перекличка птахів. Дітьми ми довго вчимося мови дорослих. А коли нарешті навчаємося висловлювати свої думки словами, вже не можемо розповісти, про що ми розмовляли з квітами, птахами, хмарами: забули».
Сьогодні ми спробуємо поспілкуватись з чарівним птахом, героєм твору Ганса Крістіана Андерсена.
А мені, можливо, вдасться повернутись у дитинство, щоб згадати, про що розмовляють діти з природою. Отже, вперед.
1. Робота з кросвордом.
– Розгадайте кросворд. Якщо ви правильно назвете слова по горизонталі, то по вертикалі зможете прочитати назву казки, яку будемо вивчати на уроці.
1. Казка про дівчинку, що була морською красунею. (Русалонька).
2. Предмет, який підклали принцесі під перини. (Горошина).
3. Речовина, з якої був зроблений солдатик. (Олово).
4. Професія у театрі, яку дуже хотів обрати Г.Х.Андерсен. (Актор)
5. Ліричний жанр, за який перепадало юнакові від директора гімназії. (Вірш).
6. Ім’я подруги Кая. (Герда).
7. Розміри дівчинки, що стали основою її імені. (Дюйм).
II. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку.
– Молодці! Із завданням справились добре. Сьогодні ми дійсно познайомитися з казкою Андерсена “Соловей”, поповнимо свій словниковий запас, матимемо змогу порівняти живого і штучного солов’я, спробуємо визначити, що хотів донести до читача Андерсен своїм твором, яким чином він розв’язав конфлікт між справжньою красою та штучною. Ганс Крістіан Андерсен дуже любив природу і дітей. Адже саме вони діють у його казках. Цього разу героєм його твору стала маленька, але дуже співуча пташка – соловей (запис у зошит теми уроку).
Перед роботою над змістом казки звернемось до опису пташки, відомостей про неї з міфології різних країн. Вдома наші «орнітологи» знайшли та підготували повідомлення і легенди про солов’я.
1. Повідомлення учнів.
– Згідно з російськими легендами, поширеними на Смоленщині, на солов`я перетворився чоловік, який відмовився дати склянку води своїй хворій матері і вона його за це прокляла. На Тульщині білий соловей вважався провідником інших солов`їв. Мисливці прагнули заполучити такого птаха, вважаючи, що він забезпечить їм успіх на полюванні.
- За народними уявленнями стародавніх греків вживання в їжу м’яса солов’я може позбавити людину сну.
- Популярним персонажем східнослов’янської міфології і билинного епосу був Соловей – розбійник, який перемагав ворогів своїм страшним свистом.
– На Волині було поширене вірування про те, що солов`ї починають вперше співати опівночі на Пасху, коли починається всенощна служба в церкві.
– Прекрасний спів солов`я не залишає байдужим нікого. Вважають, що співає він уночі, насправді ж соловейко співає і вночі, і вдень, просто вдень ми не можемо почути його через шум та спів інших птахів. Оскільки соловей – це перелітний птах, тому він співає лише з квітня по червень, саме в той час, коли самиця насиджує яйця. Співають лише солов’ї-самці. У співі він виражає свої почуття до самки, оберігає її, коли вона сидить на гнізді. Співає соловейко лише до появи пташенят, а з часом припиняє, щоб не привертати увагу хижаків. Незважаючи на чудовий спів, солов’ї за своїм забарвленням не впадають у вічі, їх пір’я коричнево-червоне, а черевце – сіро-біле. Гніздяться вони на деревах, але саме гніздо не дуже міцне. Іноді воно може бути прямо на землі або на дуже великій висоті. Як правило, в гнізді самиця відкладає від 4 до 6 яєць, які мають характерне забарвлення – оливкове, темно-оливкове, зеленувате або ж блакитнувате з плямами. Соловейко – птах особливий. Більше за все він полюбляє південні країни та країни в зоні континентального клімату. Наприклад, солов’я європейського можна зустріти практично в кожній європейській країні, окрім Англії, Ірландії, Уельсу та Шотландії (багато хто вважає, що це через вологість клімату на острові).
Восени, коли дні стають вже короткими, солов’ї відлітають на захід Африки, де зимують, харчуються павуками, комахами, червами, ягодами, але не співають. На батьківщині ці птахи з’являються десь на початку травня. Ще однією особливістю у них вважається своєрідна школа. Кожен молодий соловейко навчається співу у старших, наслідуючи їх. Тому, якщо ви помітили, що біля вашого дому співає тільки один птах, будьте уважнішими: можливо, це вже цілий квартет. Співають солов’ї теж дивно: сидять на гілці невисоко від землі, опускають крила і горбляться, постійно оглядаючись навколо, адже вони дуже потайливі істоти. Але якщо спів соловейка інтенсивний та самовідданий, то до нього можна навіть приблизитися впритул.
– А ви бачили солов’я? Сірі, білі, голубі, кольорові пір’їнки – маленька птаха майже непомітна. Але спів зачаровує. (Демонструються малюнки солов’я)
III. Опрацювання матеріалу уроку.
1. Слово вчителя. Погодьтеся, в усіх цих міфах є щось таємниче, те, що робить легенди казковими. Саме солов’ю присвячують чимало дифірамбів поети та письменники.
Колись у дитинстві малий Ганс запитав у тата, що таке казка. У відповідь почув: «Якщо справжня казка, то в ній прекрасно узгоджуються справжнє життя і те, до чого ми прагнемо». Такими й були твори Андерсена.
Коли Г.К.Андерсен писав твір «Соловей», перед ним стояв образ коханої жінки Йонні Лінд, шведської співачки, яку називали «шведським соловейком».
Отже, давайте звернемося до цієї казки, де розповідається про силу великого і справжнього мистецтва, спробуємо вияснити, чи всяка краса приносить радість і задоволення.
2. Читання казки Г. К. Андерсена «Соловей» учителем та підготовленими учнями (звучить запис уривка з «Лускунчика» П.І.Чайковського).
3. Словникова робота: пояснення нових слів з тексту.
Арія – це розвинута, закінчена вокальна п’єса для голосу – соло з оркестровим супроводом. У первісному значенні термін “арія” означав пісню (являє собою частину оперної дії).
Імператор – титул деяких монархів, що означає більш високий ранг порівняно з королем, царем.
Камергер – придворний чин і придворне звання старшого рангу.
Капельмейстер – керівник вокальної капели або оркестру, диригент.
Орнітолог - це біолог, що вивчає птахів. Він спостерігає за їх поведінкою в умовах живої природи, мегаполісу і в неволі. Відстежує сезонні міграції. Займається науково-дослідною роботою.
4. Бесіда (за змістом).
– Де відбуваються події казки?
– Опишіть палац імператора? Зачитайте уривок.
– Кого зачарувала своїм співом «маленька сіра пташка»? Доведіть, що спів солов’я був дійсно красивим. (Учні зачитують слова рибалки, кухарочки, мандрівників про спів солов’я).
– А як імператор довідався про солов’я? Як цей випадок характеризує імператора?
– Перекажіть, як за наказом імператора знайшли птаха.
– Якими автор показав придворних? Чому вони вихваляли спів, якого ніколи не чули? (Підлабузник. Вихваляли те, що похвалив імператор).
– Зачитайте опис солов’я. Чи таким його уявляли придворні? А яким?
– Намалюйте словесний портрет птаха.
– Давайте запишемо у зашити, яким був соловей (учні заповнюють першу колонку таблиці)
| Живий соловей | Штучний соловей |
| Маленька сіренька пташка Простий вигляд Маленьке горлечко | |
| Спів | |
| Немов скляні дзвіночки дзвенять; співав, як сам хотів |
– Чи сподобався спів солов’я імператору з казки Андерсена?Аргументуйте.
– Як ви гадаєте, чому соловей відмовився від нагороди імператора?
– Як поставилися люди до солов’я? Чи відчув він себе щасливим у палаці? Чому?
– Що було у пакунку, який отримав імператор?.
– Давайте порівняємо пташок. Знайдемо ті слова, які характеризують штучного птаха (Учні у зошитах заповнюють другу частину таблиці)
| Живий соловей | Штучний соловей |
| Дуже схожий на живого, але весь обсипаний діамантами, рубінами та сапфірами; виблискував сріблом та золотом; блищав, як обручка або брошка | |
| Спів | |
| Співав, як заведена шарманка |
– Поясніть успіх штучної пташки.
– Чому справжній і штучний соловей не змогли співати разом?
– Що врятувало імператора від Смерті?
– Правильно – спів солов’я. (Звучить запис співу солов’я).
5. Слово вчителя. Чарівним солов’їним співом людина захоплюється вже багато віків. Та не всі солов’ї однаково талановиті. Більшість співає посередньо, «стандартну» пісню, що складається з 4 – 5 колін. Вона швидко надокучає. Однак є й інша категорія цих птахів. Це – співаки – «композитори», їх пісня складається з 10 – 12 колін. Причому спів збагачується перестановкою за власним «розсудом» співака колін під час чергового виконання. Іноді кількість колін у пісні досягає 14 -15. То вже справжня симфонія звуків.
– Як ви гадаєте, у казці Г.К.Андерсена був просто соловей чи соловей –«композитор»? Чому?
– Чому саме спів живого, а не штучного солов’я врятував правителя?
6. Робота з літературознавчими термінами: тема, ідея художнього твору
Тема – те, про що оповідає автор; елемент змісту, відповідь на питання, про що цей твір.
Ідея – узагальнююча, центральна думка твору,його сенс; те, що хотів сказати автор.
8. Розгадайте «плутанку».
- Чи згодні ви з тим, що ці слова містять головну думку казки?
Не – зо – що – то – щить– все– те – бли – ло
Відповідь: Не все те золото, що блищить.
IV. Оцінювання.
V. Підсумок уроку.
– Отже, справжнє мистецтво має бути вільне, воно говорить правду рибалці, дівчинці і імператору. Це дуже мудра казка, бо вона нагадує, що не можна плутати зовнішню досконалість iз живим мистецтвом. Тому, що навіть найкрасивіша іграшка лишається тільки забавкою.
– Як ви гадаєте, казка Андерсена «Соловей» про справжню красу та штучну красивість чи милосердя і вдячність?
– Чому навчає казка?
VІ. Домашнє завдання:
1. Прочитати казку Г. К. Андерсена «Соловей».
2. Дібрати прислів’я про солов’я (за вибором).
3. Намалювати ілюстрації до казки (за вибором).
.png)
0 коментарі :
Дописати коментар